Я бачив Леніна(стаття з газети)

Розміщую статтю районної газети «Під прапором Комунізму» від 20.06.1957 року(четвер) під назвою -
Я бачив Леніна

Був грудень 1918 року. На території Воронезької губернії стояла вісьма армія, якою командував т. Вацетіс. Служив я тоді в гренадерно-бомбардувальній роті 15-інзенської дивізії.
Одного разу мене разом з солдатом Іваненком викликали до штабу дивізії. Там ми одержали наказ їхати до Москви за одержанням обмундирування для солдат.
За кілька днів ми були в Москві, з’явилися за розпорядженням на одержання обмундирування, але нам сказали, що це питання може розв’язати лише Голова Ради Народних Комісарів.
Через деякий час ми були в пропускній Голови Раднаркому. Постовий взяв наші документи і звелів чекати, а потім вийшов і покликав нас. Ми ввійшли в просторий скромно обставлений кабінет. За невеликим столом, покритим темно-червоною скатеркою, сидів середнього росту чоловік, з добродушним поглядом. То був Володимир Ілліч Ленін. Коли ми зайшли, він підвів голову, запросив нас сісти і хвилин п'ятнадцять розпитував про наші солдатські справи. А потім дав нам кілька порад і особливо підкреслив, що треба високо тримати свій бойовий дух і надіятися на перемогу.
Потім Володимир Ілліч потис нам руки і передав щирий привіт усім нашим солдатам.
-          Бувайте Здорові, через кілька днів ваша дивізія отримає все потрібне, - сказав він.
З того дня минуло багато років. Зараз я живу в селі Нижньо-Бараниківці, працюю в колгоспі «Степ України» завідуючим птахофермою. Але день коли я розмовляв в Володимиром Іллічем Леніним, залишився в моїй пам’яті на все життя.

Ілля Назарович Слісенко
(Розповідь записала Н.Верещагіна).
-----------------------------------
Думаю нинішньому поколінню взагалі(і мені без виключення) важко уявити всю атмосферу побаченого, простим рядовим Слісенком. Гадаю це щось на кшалт зустрічі з божеством було для нього.
За наданий матеріал висловлюю вдячність Біловодському Краєзнавчому Музею.

(статья была впервые опубликована 15.04.2012)