Саме цього дня 4 роки тому наше село "зачіпила" своїми хижими лапами Війна.
Загинули мирні люди.
Як було діло достеменно не скажу, я не був тому свідком. Дві сім'ї вивезли, як зазвичай вони це робили, свої пасіки в поля, які знаходяться на горі, біля так званих "круглих полос". Саме цього дня вони вкотре туди поїхали на своїх автомобілях. Прибувши туди вони стали свідками чогось, чи побачили когось, кого бачити їм було не потрібно. Саме за це вони і загинули.
Це були Вишняки, Сергій та Татьяна, та Рибалко Олена та Олексій.
Чув не від одного чоловіка таке, що саме тоді Олексій телефонував одному своему знайомому прикордоннику, сказавши що на пасіці біда. Він помітив що хтось там був і на цьому зв'язок розірвався ... Як виявилось той хтось зовсім там не був, а лишався і скоїв це лихо ...
Їх поховали на місцевому кладовищі через якийсь час. Олексія Рибалко так і не знайшли, його так і вважають до сих пір зниклим безвісти.
Царства Небесного усім вам Загиблі, добрі люди. Хто вас знав, той пам'ятає про вас і не забуде доки буде сам живий. Співчуваю близьким. Втрату, яку вони понесли, нічим не можливо компенсувати.
Саме тоді був обстріляний степукраїнський міст через річку Камишна з ПТРК. Дивом там не постраждали люди, які саме тоді там рибалили. Було 2 постріли, били з гори яка знаходиться ближче до російскього села Вішняки (по народному, або Колмиковка точніше), в якому зараз ніхто не проживає, мертве село. Ось як виглядає одне з місць влучання в міст зараз. Через деякий час, люди, які випасали скотину чіплялись ногами за сталеві дроти з тих пострілів ПТРК.
Та на цьому Смерть не вгамувалася. Найближчим часом 9.09 на фугасі підірвались три молодих прикордонника, а згодом, 31.10 ще один і лише тоді вона наситилась до сьогодення.
Що говорять про цей випадок мешканці села? Різне. Як завжди. Та кожен повинен зробити висновки сам з життя, якщо цього не зробити ми і далі будемо там де є, так же само наступати на тіж граблі. Може досить?
Загинули мирні люди.
Як було діло достеменно не скажу, я не був тому свідком. Дві сім'ї вивезли, як зазвичай вони це робили, свої пасіки в поля, які знаходяться на горі, біля так званих "круглих полос". Саме цього дня вони вкотре туди поїхали на своїх автомобілях. Прибувши туди вони стали свідками чогось, чи побачили когось, кого бачити їм було не потрібно. Саме за це вони і загинули.
Це були Вишняки, Сергій та Татьяна, та Рибалко Олена та Олексій.
Чув не від одного чоловіка таке, що саме тоді Олексій телефонував одному своему знайомому прикордоннику, сказавши що на пасіці біда. Він помітив що хтось там був і на цьому зв'язок розірвався ... Як виявилось той хтось зовсім там не був, а лишався і скоїв це лихо ...
Їх поховали на місцевому кладовищі через якийсь час. Олексія Рибалко так і не знайшли, його так і вважають до сих пір зниклим безвісти.
Саме тоді був обстріляний степукраїнський міст через річку Камишна з ПТРК. Дивом там не постраждали люди, які саме тоді там рибалили. Було 2 постріли, били з гори яка знаходиться ближче до російскього села Вішняки (по народному, або Колмиковка точніше), в якому зараз ніхто не проживає, мертве село. Ось як виглядає одне з місць влучання в міст зараз. Через деякий час, люди, які випасали скотину чіплялись ногами за сталеві дроти з тих пострілів ПТРК.
Що говорять про цей випадок мешканці села? Різне. Як завжди. Та кожен повинен зробити висновки сам з життя, якщо цього не зробити ми і далі будемо там де є, так же само наступати на тіж граблі. Може досить?
Пам'ятаємо!!! Скорбимо!!!
