суботу, 12 березня 2022 р.

Війна України та РФ 2022 - 16 день

Ніколи не думав що буду тішитись що у нас в селі закрили школу. Тому що в ній ніколи вже не заборонять українську мову та літературу та історію нашої країни, як це роблять в захоплених Станиці-Луганській, Біловодську та може ще де, я вже не знаю. Це звісно ж  не саме страшне, що коїться зараз але це дно.

Люди йдуть на співпрацю з ворогом, тому що всі хочуть жити. Для когось це важкий вибір, а хтось мріяв про повернення в радянський союз і робить це залюбки. Нехай щастить. 

Шістнадцятий день війни. Багато цивільних кинули свої домівки та мандрують в пошуку безпеки для сім'ї та себе. Багато сидить в сховищах та підвалах й вже звикає до того що неможна звикнути. Багато втратили своїх рідних. І все це із-за вас "братьский" народ, расіянє. 

Я, особисто та багато хто з нас українців засуджую вас за те що ви робите тут.

Почитайте  документ  з "Нюрберга". Там сама ж радянська влада написала слова ... що німецький народ весь до годного несе відповідальність за дії своєї влади .. тому що не чинили спротив, тому що мовчали й цим вітали і признавали її дії. 

Світ змінився. Нема вороття назад. 

Слава Україні! Смерть ворогам! Перемога не буде за вами, расіянє!


четвер, 10 березня 2022 р.

Війна України та РФ 2022

 Будьте здорові або як зараз часто кажуть "Як ви там?" замість вітання.

Давно не писав сюди ні слова ні півслова. Але мовчати як почалась війна теж не бачу сенсу.

24 лютого десь коло п'яти ранку Україна здригнулась від масованого ракетного удару з боку РФ. Я був в Киеєві ще тоді і проснувся від телефонного дзвінка. Телефонував брат. Сказав що почалась війна, колони росіян пройшли через село, казав якісь нескінченні.

Був зовсім невеликий бій. З гори вдарили мабуть з міномета по колоні в район степукраїнського магазина. Попали в трансорматор, що призвело до декількох днів відсутності світла в степукраїні, потім своїми силами це виправили згодом і світло є в людей. Також постраждали Дреєв Юрій з донькою, заділо уламками, слава Богу не сильно їх, також постраждав їх дім, вікна криша - це також громада села виправила і наразі підлагодили все там, на вулиці все ж ще не весна і не літо. В ціль украінські військові не влучили. В них теж вистрілили і вони відступили в сторону Біловодська. Обстріл колони був десь з 4-5 пострілів, влучили в хати та будівлі де на щастя нікого не було, окрім того що я описав вище. Ніхто не загинув. Якась одна техніка чі обламалась чи все ж в неї влучили залишилась і згодом повернулась в РФ через Вішняки.

Отакі події стались того дня. Наразі все тихо й спокійно в селі на відміну від того ж Сєвєродонецька й околиць, Харкова, Марійполя, Миколаїва, Київа й околиць та інших міст і сіл де неспокійно. Йде до завершення 14 день війни.

Багато загинуло мирного населення, захисників. Багато людей покинули домівки і поїхали світ за очі, аби втекти від війни. Скільки ще буде біди і нащасть нам невідомо наразі. 

Сподіваємось на краще. Ми на своїй землі й за нашаю країною й народом правда щоб там не було. 

Бажаю всім бути здоровими та все ж прокинутись одного ранку з вітчуттям радості від того що війна позаду.

Ваш Олександр - Щиро