Писал тут недавно я статью о сборе денег на исследовательскую работу ... какой там. Вот что нашел сегодня - и это заслуживает внимания, действительно.
https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/377
https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/377
«Наш, у минулому радісний дім, де ще вчора лунав дитячий сміх, став потопати у сльозах та плачеві…»
«Люблячий батько та коханий чоловік. А ще, гарний господар. Завжди і у всьому підтримував і допомагав. Якщо щось і траплялося, то Вячеслав завжди знаходив вихід», - перше, що згадує про свого загиблого чоловіка, учасника АТО, дільничного інспектора прикордонної служби Вячеслава Кузнецова його дружина Оксана.
Майбутнє подружжя познайомилось одне з одним у клубі. Жінка згадує, що тоді їй було 13 років і рідний брат вперше взяв її із собою на танці. Там вона і побачила Вячеслава. «Він був старшим за мене на чотири роки. Це була любов із першого погляду. З того моменту ми завжди були разом», - говорить дружина загиблого.
Через п’ять років В’ячеслав і Оксана сповнили свої бажання і одружилися та почали облаштовувати спільний побут.
Молода родина жила у будинку, разом з батьками В’ячеслава. «Славко був дуже відповідальним і чудовим хазяєм. Все у будинку було зроблено ним власноруч: меблі у дитячій, душова, підлоги, плитка, дитячий майданчик. Не було такого, щоб Славко не зміг би зробити. Також він був дуже дбайливим і люблячим батьком. Виховував нашого сина Олексія як справжнього чоловіка, а доньку Дар’ю як справжню принцесу, завжди виконував всі її забаганки. Дуже часто дарував дітям неочікувані подарунки. Бувало, прийде з роботи, а з собою принесе чи-то дитячу машинку для Олексія чи то ляльку для Дар’ї. Частенько із ними грався, а з сином ще любив ходити на футбол. Це в них обох була така пристрасть», - ділиться спогадами дружина загиблого.
З початком першої хвилі мобілізації Вячеслав отримав повістку. Чоловік вже тоді здогадувався, у що може перерости хитка ситуація на Сході та не на мить не засумнівався у своєму виборі: захищати країну. Вячеслав Кузнецов загинув на Луганщині, під час бойового чергування. Машина, у якій знаходився чоловік підірвалась на фугасі. «Того ж дня я дізналась цю страшну новину. Мені зателефонував командир відділення, у якому проходив службу Славко і сказав, що чоловіка більше немає. Прийшовши додому я не могла стримати сліз. Мій син, Олексій, теж відчув горе. Він намагався зателефонувати батькові, але тато не брав слухавку…Наш, у минулому радісний дім, де ще вчора лунав дитячий сміх, став потопати у сльозах та плачеві», - говорить дружина загиблого.
Зараз родина загиблого в АТО Вячеслава Кузнецова: дружина Оксана, 16-річний син Олексій та 7-річна донька Дар’я дуже боляче переживають втрату коханого чоловіка і батька. Держава допомогла їм, виділивши компенсацію та житло, що потребує ремонту.
Дар’я ходить до школи і захоплюється всім, що пов’язано із творчістю. Дівчинка любить малювати та ліпити з пластиліну і глини. Олексій завершує навчання у школі і готується до вступу у ВНЗ. Він хоче пов’язати своє життя з інформаційними технологіями. Це вимагає додаткових супутніх фінансових витрат, на підготовку, а Дар’я швидко росте, тож у нагоді буде новий сезонний одяг і взуття. Давайте допоможемо дітям загиблого в АТО Вячеслава Кузнецова на шляху до дорослого життя, на який далі вони ступатимуть, на жаль, вже без батька.
КУЗНЕЦОВА ОКСАНА ІВАНІВНА 4188373027475695 (Райффайзен банк «Аваль»)
ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?
«Люблячий батько та коханий чоловік. А ще, гарний господар. Завжди і у всьому підтримував і допомагав. Якщо щось і траплялося, то Вячеслав завжди знаходив вихід», - перше, що згадує про свого загиблого чоловіка, учасника АТО, дільничного інспектора прикордонної служби Вячеслава Кузнецова його дружина Оксана.
Майбутнє подружжя познайомилось одне з одним у клубі. Жінка згадує, що тоді їй було 13 років і рідний брат вперше взяв її із собою на танці. Там вона і побачила Вячеслава. «Він був старшим за мене на чотири роки. Це була любов із першого погляду. З того моменту ми завжди були разом», - говорить дружина загиблого.
Через п’ять років В’ячеслав і Оксана сповнили свої бажання і одружилися та почали облаштовувати спільний побут.
Молода родина жила у будинку, разом з батьками В’ячеслава. «Славко був дуже відповідальним і чудовим хазяєм. Все у будинку було зроблено ним власноруч: меблі у дитячій, душова, підлоги, плитка, дитячий майданчик. Не було такого, щоб Славко не зміг би зробити. Також він був дуже дбайливим і люблячим батьком. Виховував нашого сина Олексія як справжнього чоловіка, а доньку Дар’ю як справжню принцесу, завжди виконував всі її забаганки. Дуже часто дарував дітям неочікувані подарунки. Бувало, прийде з роботи, а з собою принесе чи-то дитячу машинку для Олексія чи то ляльку для Дар’ї. Частенько із ними грався, а з сином ще любив ходити на футбол. Це в них обох була така пристрасть», - ділиться спогадами дружина загиблого.
З початком першої хвилі мобілізації Вячеслав отримав повістку. Чоловік вже тоді здогадувався, у що може перерости хитка ситуація на Сході та не на мить не засумнівався у своєму виборі: захищати країну. Вячеслав Кузнецов загинув на Луганщині, під час бойового чергування. Машина, у якій знаходився чоловік підірвалась на фугасі. «Того ж дня я дізналась цю страшну новину. Мені зателефонував командир відділення, у якому проходив службу Славко і сказав, що чоловіка більше немає. Прийшовши додому я не могла стримати сліз. Мій син, Олексій, теж відчув горе. Він намагався зателефонувати батькові, але тато не брав слухавку…Наш, у минулому радісний дім, де ще вчора лунав дитячий сміх, став потопати у сльозах та плачеві», - говорить дружина загиблого.
Зараз родина загиблого в АТО Вячеслава Кузнецова: дружина Оксана, 16-річний син Олексій та 7-річна донька Дар’я дуже боляче переживають втрату коханого чоловіка і батька. Держава допомогла їм, виділивши компенсацію та житло, що потребує ремонту.
Дар’я ходить до школи і захоплюється всім, що пов’язано із творчістю. Дівчинка любить малювати та ліпити з пластиліну і глини. Олексій завершує навчання у школі і готується до вступу у ВНЗ. Він хоче пов’язати своє життя з інформаційними технологіями. Це вимагає додаткових супутніх фінансових витрат, на підготовку, а Дар’я швидко росте, тож у нагоді буде новий сезонний одяг і взуття. Давайте допоможемо дітям загиблого в АТО Вячеслава Кузнецова на шляху до дорослого життя, на який далі вони ступатимуть, на жаль, вже без батька.
КУЗНЕЦОВА ОКСАНА ІВАНІВНА 4188373027475695 (Райффайзен банк «Аваль»)
ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?
