Війна України та РФ 2022 - 16 день

Ніколи не думав що буду тішитись що у нас в селі закрили школу. Тому що в ній ніколи вже не заборонять українську мову та літературу та історію нашої країни, як це роблять в захоплених Станиці-Луганській, Біловодську та може ще де, я вже не знаю. Це звісно ж  не саме страшне, що коїться зараз але це дно.

Люди йдуть на співпрацю з ворогом, тому що всі хочуть жити. Для когось це важкий вибір, а хтось мріяв про повернення в радянський союз і робить це залюбки. Нехай щастить. 

Шістнадцятий день війни. Багато цивільних кинули свої домівки та мандрують в пошуку безпеки для сім'ї та себе. Багато сидить в сховищах та підвалах й вже звикає до того що неможна звикнути. Багато втратили своїх рідних. І все це із-за вас "братьский" народ, расіянє. 

Я, особисто та багато хто з нас українців засуджую вас за те що ви робите тут.

Почитайте  документ  з "Нюрберга". Там сама ж радянська влада написала слова ... що німецький народ весь до годного несе відповідальність за дії своєї влади .. тому що не чинили спротив, тому що мовчали й цим вітали і признавали її дії. 

Світ змінився. Нема вороття назад. 

Слава Україні! Смерть ворогам! Перемога не буде за вами, расіянє!

Війна України та РФ 2022

 Будьте здорові або як зараз часто кажуть "Як ви там?" замість вітання.

Давно не писав сюди ні слова ні півслова. Але мовчати як почалась війна теж не бачу сенсу.

24 лютого десь коло п'яти ранку Україна здригнулась від масованого ракетного удару з боку РФ. Я був в Киеєві ще тоді і проснувся від телефонного дзвінка. Телефонував брат. Сказав що почалась війна, колони росіян пройшли через село, казав якісь нескінченні.

Був зовсім невеликий бій. З гори вдарили мабуть з міномета по колоні в район степукраїнського магазина. Попали в трансорматор, що призвело до декількох днів відсутності світла в степукраїні, потім своїми силами це виправили згодом і світло є в людей. Також постраждали Дреєв Юрій з донькою, заділо уламками, слава Богу не сильно їх, також постраждав їх дім, вікна криша - це також громада села виправила і наразі підлагодили все там, на вулиці все ж ще не весна і не літо. В ціль украінські військові не влучили. В них теж вистрілили і вони відступили в сторону Біловодська. Обстріл колони був десь з 4-5 пострілів, влучили в хати та будівлі де на щастя нікого не було, окрім того що я описав вище. Ніхто не загинув. Якась одна техніка чі обламалась чи все ж в неї влучили залишилась і згодом повернулась в РФ через Вішняки.

Отакі події стались того дня. Наразі все тихо й спокійно в селі на відміну від того ж Сєвєродонецька й околиць, Харкова, Марійполя, Миколаїва, Київа й околиць та інших міст і сіл де неспокійно. Йде до завершення 14 день війни.

Багато загинуло мирного населення, захисників. Багато людей покинули домівки і поїхали світ за очі, аби втекти від війни. Скільки ще буде біди і нащасть нам невідомо наразі. 

Сподіваємось на краще. Ми на своїй землі й за нашаю країною й народом правда щоб там не було. 

Бажаю всім бути здоровими та все ж прокинутись одного ранку з вітчуттям радості від того що війна позаду.

Ваш Олександр - Щиро

Нужны фотографии родных

 Здравствуйте, все читатели моего блога, попросту односельчане или все кто имеет к нему отношение. Пользуясь "служебным" положением.

Прошу вас помочь мне с фото или текстовыми материалами о моих родных, о Маме и Папе, о дедушках и бабушках. 

Моя Мама была учителем, ее фото может пылиться у многих дома в альбомах, про отца и прочих вероятность меньше, но все же.

Буду благодарен безмерно за каждый фотокадр или воспоминание о них. Пишите на мою почту dreyev@ukr.net

Некрополь Нижнебараниковки - 2022 год (ред. от 09.01.22)

 Продолжаю свою самую ненавистную для мене рубрику на моем блоге - "Некрополь".

4 января - на 75-ом году ушла из жизни Шевченко Раиса Семеновна, была похоронена через два дня на местном кладбище.

... еще одного человека, который знал меня, у которого я вырос на глазах - не стало ... грустно ли это, несомненно. Да, мы были лишь соседями с улицы ... наши жизни и судьбы шли и проходили в параллели, зачастую мы очень мало пересекались .. но не устану повторять .. люди живы пока мы о них помним, но в то же время, когда они уходят, они уносят частичку нас самих .. часть пазла нашей жизни, часть нашей реальности, часть нашего прошлого и настоящего ... берегите своих близких пока они живы как бы это не звучало банально.

Выражаю искренние соболезнования близким.

-----

Если вы видите неточность в написании фамилий, дат выше - не судите строго, просто поправьте меня, буду благодарен. 

С уважением Александр 

dreyev@ukr.net