Карта 1960 року - Нижньобараниківка

 Знайшла мене ось така карта - це топографічна карта 1960-го року, данні на ній 1942 року. Масштаб 1:100000 - тобто стометрівка вона. Ділюсь нею з вами.

Вона примітна перш за все тим, що в дужках під назвою фігурує "народна" назва нашого села, - Злодіївка, як калька з карти 1870 року (ось посилання - https://zlodeevka.blogspot.com/2016/04/1870.html). Також впадає в око існування "Новоселівки" за річкою, старе русло річки, яке роздвоюється і до села і після. Також є подвоєння назв і в сусідніх селах з боку ростовщини - Вишняківка та Горпинівка, від цих поселень на даний момент майже нічого не лишилось, на жаль.

Дякую за ресурс Горбаньову Федору.

 

178-а річниця храму в Нижньобараниківці

 Привітання всім "нижнянам", де б ви не були!

Фото - один з краєвидів з гори на річку Камишну, ТІК та степ (початок вересня цього року)

Свято "крестовоздвиження" вже давно стало днем нашого села. З тих пір як освятили нашу, колись існуючу, церкву минуло 178 років та засноване воно набагато раніше. Достеменно є факти про наше поселення в 1772 році, заснували ж його думаю ще раніше, та навіть якщо рахувати з 1772 року, то наше село старше церкви на 70 років, тобто 178+70 отримуємо 248 років.

Нашому селу приблизно ДВА з ПОЛОВИНОЮ століття!

Без вагання потрібно прив'язувати час заснування села до заснування та будівлі Деркульского кінного заводу, до якого наше село з населенням та багато інших по Біловодщині і були приписані. Заснували ж кінний завод у 1767 році після двох років від підписання указу Катериною ІІ про його створення в 1765 році. До цього часу може й обробляли невелику частину землі нашої наприклад бараниківці, яка була довгий час слободою нашого хутора, але це лише здогадки та припущення. Чи було ж тут донське поселення за часів повстання Кіндрата Булавина, та чи було воно знищене теж достеменно нічого не відомо, за часів половців тут теж було життя та нам про це відомо ще менше, отже й рахувати свій початок ми можемо з тих часів як козаки острогожського полку та інші посполиті черкаси заселяли наші краї, саме вони пращури наших предків, які започаткували наші роди. 

Вік села поважний! Вітаю! Будьте здорові! З повагою!

Некрополь Нижнебараниковки - 2020 год

 Начал эту грустную рубрику лишь в сентябре ... если кто может и хочет дополнить эту статью информацией пишите на мой e-mail - dreyev@ukr.net

30 августа - рано и неожиданно в 38 лет ушел из жизни хорошо знакомый мне молодой человек - это ДМИТРЕНКО Евгений Викторович. Жил в Луганске, там и был похоронен. Остался у его жены ребенок без отца. Никто не поймет этой трагедии и драмы в той степени как семья Жени. Будьте сильными! Больших вам сердец - пережить это горе.

8 сентября - на 74-м году жизни ушла моя Крестная - ШЕНЦОВА (в девичестве Верескун) Лариса Яковлевна. Нет слов, эмоции есть, а слов нет. Много можно писать, но боль родных это не уймет. Она как могла помогала мне в моих исторических изысканиях, именно в ее классе был краеведческий уголок о истории нашего села. Откуда я некоторое время черпал информацию. Она мне была и Другом и Учителем. Оптимизм и ее ПРО-активность не могли не заряжать. Все детство она была рядом, ведь и жили по соседству то. Очень много разных воспоминаний связаны с ней. Вот сижу и смотрю на шрам на своей правой руке сейчас и вспоминаю как крестная и мама моя сидели за двором, а было лето и жарко так, и мама предложила крестной попить молока из холодильника, та согласилась. Меня же, недотепу, послали за банкой, я неся ее, споткнулся через порог дома и уронив ее разбил, упал на осколок от банки ... так и осталась отметина на всю жизнь о том жарком летнем дне ... так .. вспомнилось. Светлая ей память.

20 сентября - умер на 91 году жизни Слисенко Василий Ильич. Был похоронен на следующий день на местном кладбище. Для меня он останется всегда позитивным таким, добрым дедом, который всегда знал что спросить и что ответить. Курил до последнего он, предпочитал свою собственную махорку, вырощенную на огороде...

20 ноября - умерла на 85 году жизни Слисенко Нина Ивановна. Была похоронена на следующий день на местном кладбище. Пустеет моя "детская" улица. Не долго жена прожила без мужа, хоть и болела до этого долго уже.

8 декабря - умерла (если не ошибаюсь) на 80 году жизни Терещенко Валентина Семеновна, была похоронена на местном кладбище. Родилась и выросла я не знаю где она, но уже в моем школьном возрасте их семья приехала кажется с Луганска к нам в село. Не скажу что их семье было легко и все у них ладилось, но помаленьку они вписались в жизнь села, дополнили собой ее и разнообразили, стали своими.

...

Пока точных дат не знаю, как узнаю напишу позже. 

Умерла Решетникова Лидия Тихоновна, ей было 83. Похоронена на местном кладбище.

Декабрь - на 85 году жизни умерла Ховерко Екатерина Григорьевна, сестра моей бабушки.  

*  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *  *

Искренние соболезнования близким этих людей.