Давно
я нічого не писав на своєму блозі. Але події з якими я зіштовхнувся при
мандрівці додому не дають права мовчати, а взяти це діло під
громадський контроль. Використовую блог по прямому призначенню -
висловлюю свої почуття і думки, а не як інструмент історичних розвідок.
Ось
як все було. Ранок того дня незадався(це було 10 січня 2014 року). Мій
перший рейс було скасовано - та про це при бажанні можна було взнати
мені і раніше(Моя дорога складається з пересадки і розтягується на пів
дня - але то вже геть інша історія). Був дублючий рейс, він оминав
більше населенних пунктів і довше їхав, але вибирати уже не приходилось.
Так ось.
При
подорожі на малу Батьківщину, до рідного села Нижньобараниківки, був
неприємно здивований і просто збентежений послугами нашого «Рейсового
автобуса». Послуги по наданню перевезень надає МПП «ЗОРЯ» - але про це я
дізнався трохи згодом. Прибувши до Біловодська зранку, я як і багато
хто інші, знав, що в п’ятницю я точно доберусь до дому, так як в 11.30 є
рейс на село, і думаючи про це я займався своїми нагальними справами
або просто байдикував. В дорогу я взяв важку сумку – я ж
знав, що йти мені не доведеться. Та не тут то було. Прибувши на місце
відправлення десь біля 11-ої, я побачив декількох людей з села які
чекали на автобус. Час йшов та його не було видно. Зранку ж він був,
дізнався я у людей і не переймався їх панікою. Та ось приїхав на ту
зупинку Шкільний автобус. До нього підійшов один з нижнян і спитав, а не
знає часом водій, буде автобус на Нижню, на що той впевнено відповів що
той в рейс не вийде, мотивуючи те тим, що зранку було лише 2 пасажири.
Всі збентежено і лаючись поплентались на край Біловодська. Там була юрма
народу, з чоловік п’яти. Отож нас троє нижнян, ще було декілька хлопців
шкільного віку яких я не знаю, але вони чекали того ж автобуса і на
краю п’ятеро уже більше десятка чоловік. І що ми не заслуговували, щоб
нас везли? Щоб хоча б водій приїхав на зупинку і подивився, чи є люди?
Та хоча б я один був - автобус зобовязаний виконувати свїй рейс. Чому
твориться таке свавілля? І хто за це несе відповідальність? Ось що можна
прочитати в Законі України.
Згідно закону України Про транспорт ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 51, ст.446 )
В Загальних Положеннях Р о з д і л у I є такі дві статті, як 12 і 13. Нижче приводжу уривки з цих статей, які безпосередньо стосуються справи.
Стаття 12. Обовязки та права підприємств транспорту.
Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати:
-Якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти
Стаття 13. Відповідальність підприємств транспорту
Відповідальність підприємств транспорту за невиконання або
неналежне виконання зобов'язань щодо перевезення пасажирів,
багажу, а також відповідальність перед пасажиром за несвоєчасне
подання транспорту визначається кодексами (статутами) окремих
видів транспорту та іншими законодавчими актами України.
Інформацію в повному об’ємові при бажанні можна прочитати за адресою - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/232/94-вр
Але де ті закони, а де їх виконання - всі знають.
Всім
відомі скарги автоперевізника на те, що люди їздять не автобусом, а з
попутніми машинами, або з так званими таксистами. Та це вже вибір
кожного з ким і куди їхати, невже це не так? Жителям Бараниківки взагалі
добре добиратися попутками з Біловодська, адже там рух автотранспорту
присутній(жвавий). Але ж що робити жителям Нижньобараниківки, особливо
літнім людям, або хворим, або з важкою ношею – йти 10 кілометрів не
кожному до снаги. При тому всьому, що номінально є рейсовий автобус.
Якщо він не вигідний господарю, то зніміть його зовсім, щоб люди і не
розраховували на нього. Дуже важко зрозуміти алгоритм руху цього
автобусу, і як цей рух може нести якийсь прибуток. День починається так –
автобус їде пустим(1) в Нижню з Біловодська, тут(2) набирає яких-неяких
людей їде в через Бараниківку в Зелеківку, потім в Бараниківку (а за
цей час із зупинки зникають всі хто там, це метикують спритні таксисти) і
на Біловодськ. Потім(3) по тому ж маршруту і знову пустим(4) в
Біловодськ. Можна зауважити на цифри 1 і 4, автобус майже завжди їде
пустим. Де це таке бачено?! З цього можна зробити висновок, що розмови
за вигоду тут другорядні, отож треба або організовувати з головою цей
рейс, тобто, знайти шофера цьому МПП «Зоря», який проживає в
Нижньобараниківці, а це я думаю не було б складно
- таким чином автобус ходив би 2 ходки замість чотирьох!!! - а це є
відразу 50 відсотків економії на бензинові, амортизації та іншому; або
закрити його, що є не дуже добре. Але ж потрібно виконувати свої
обов’язки, доки ти на маршруті. Спочатку автобус курсував 6 днів на
тиждень, і знову субота як і у попередника вихідний (в масі своїй всі
нормальні люди які працюють з понеділка по п’ятницю мають два вихідних –
субота і неділя, це ці два дні, окрім відпустки, коли можна зїздити
провідати рідню або допомогти їй, та ні ж – чомусь завжди субота у
нашого автобуса був вихідним днем), але це в минулому. На автовокзалі в
розкладі рейсу 20НБ вказані дні 1,5,7 – три дні на тиждень він лише
курсує, це також можна побачити на сайтові Bus.com.ua.
А вчора якраз і була 5 – тобто п’ятниця. Думаю треба не кивати на
когось, що ми так негарно живемо в країні, а кожному робити чесно і
добросовісно свою справу, і не бути байдужим до несправедливостей і
негараздів які кояться навколо нас.
Це
був крик душі, з яким читач може погодитись, а може й не погоджуватися.
Хтось скаже – це пусте, дрібниця, на краще, буде що згадати та інше. Та
дрібниць окремо в житті не існує, із них і складається все наше життя.
(статья была впервые опубликована 11.01.2014)
Немає коментарів:
Дописати коментар